Чекаємо на зміни з 2017. Рада прийняла закон, за яким мінімальна зарплата з 1 січня 2017 року складе 3200 грн.

Поки проект, але... чекаємо перетворення у Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України"

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У Кодексі законів про працю України (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971 р., додаток до № 50, ст. 375):

1) у статті 95:

частини першу та другу викласти в такій редакції:

“Мінімальна заробітна плата – це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.

Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірі.”;

частину   четверту   після слів “фізичних осіб” доповнити  словами 
“, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці”;

2) статтю 96 викласти в такій редакції:

“Стаття 96. Системи оплати праці

Системами оплати праці є тарифна та інші системи, які формуються на оцінках складності виконуваних робіт і кваліфікації працівників.

Тарифна система оплати праці включає: тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і професійні стандарти (кваліфікаційні характеристики).

Тарифна система оплати праці використовується при розподілі робіт залежно від їхньої складності, а працівників — залежно від кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати.

Тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі тарифної ставки робітника першого розряду та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

Схема посадових окладів (тарифних ставок) працівників установ, закладів та організацій, що фінансуються з бюджету, формується на основі:

мінімального посадового окладу (тарифної ставки), встановленого Кабінетом Міністрів України;

 міжпосадових (міжкваліфікаційних) співвідношень розмірів посадових окладів (тарифних ставок) і тарифних коефіцієнтів.

Мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому від прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

Віднесення виконуваних робіт до певних тарифних розрядів і присвоєння кваліфікаційних розрядів робітникам провадиться власником або органом, уповноваженим власником, згідно з професійними стандартами (кваліфікаційними характеристиками)  за погодженням із виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником).

Вимоги до кваліфікаційних та спеціальних знань працівників, їхні завдання, обов’язки та спеціалізація визначаються професійними стандартами, або кваліфікаційними характеристиками професій працівників.

Порядок розроблення та затвердження професійних стандартів визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок розроблення та затвердження кваліфікаційних характеристик визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері праці та соціальної політики.

Колективним договором, а якщо договір не укладався —нормативним актом роботодавця (виданим після проведення консультацій з виборним органом первинної профспілкової організації/профспілковим представником; у разі відсутності первинної профспілкової організації — з вільно обраними та уповноваженими представниками / представником працівників) можуть встановлюватися інші системи оплати праці.”;

3) абзац шостий частини другої статті 265 замінити абзацами такого змісту:

 “недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні — у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї статті, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених у абзаці другому частини другої цієї статті, — у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим — сьомим частини другої цієї статті — у розмірі мінімальної заробітної плати.”.

2. У Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122 із наступними змінами):

у абзаці другому примітки до статті 172⁶  слова “мінімальних заробітних плат” замінити словами “прожиткових мінімумів для працездатних осіб” ;

пункт 2  частини  першої  статті 255 після слів  “міських  рад 
(“доповнити словами та цифрами “частини перша — четверта статті 41,”.

3. У абзаці другому примітки до статті 366¹ Кримінального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 25—26, ст. 131; 2014 р., № 49, ст. 2056; 2016 р., № 13, ст. 146) слова “мінімальних заробітних плат” замінити словами “прожиткових мінімумів для працездатних осіб”.

4. У частині 7 статті 135 Земельного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 3—4, ст.27) слова “мінімальної заробітної плати” замінити словами “прожиткового мінімуму для працездатних осіб”.

5. У частині 5 статті 182 Кримінального процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 9—10, № 11—12,
№ 13, ст.88) слова “мінімальної заробітної плати” замінити словами “прожиткового мінімуму для працездатних осіб”.

6. Частину третю статті 22 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (Відомості Верховної Ради УРСР,
1991 р., № 21, ст. 252; Відомості Верховної Ради України, 2007 р., № 33, ст. 441) викласти в такій редакції:

“Під час навчання зазначеним категоріям громадян академічна стипендія (у разі призначення) та пенсія (державна соціальна допомога інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам) виплачуються в повному розмірі.”.

7. У статті 85 Закону України “Про пенсійне забезпечення” (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 3, ст. 10 із наступними змінами):

1) у частині третій слова і цифри “у період з 1 січня 2016 року
по 31 грудня 2016 року” замінити словами і цифрами “по 31 грудня
2017 року”;

2) у частині четвертій:

в абзаці першому слова і цифри “у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року” замінити словами і цифрами “по 31 грудня 2017 року”;

в абзаці другому слова “які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України “Про державну службу”,” замінити словами та цифрами “які займають посади державної служби, визначені Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII “Про державну службу”, а також працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України”;

3) у частині шостій цифри “2017” замінити цифрами “2018”.

8. У Законі України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 13, ст. 178; 2006 р., № 49, ст. 485; 2012 р., № 12—13, ст. 82; 2015 р., № 6, ст. 40, № 22, ст. 145; 2016 р., № 5, ст. 50):

1) у пункті 26 частини першої статті 20, пункті 6 статті 22, пункті 4 частини третьої статті 30 слова “підвищеної стипендії” замінити словами “соціальної стипендії”;

2) у статті 58:

у частині першій:

в абзаці першому слова і цифри “у період з 1 січня 2016 року
по 31 грудня 2016 року” замінити словами і цифрами “по 31 грудня
2017 року”;

в абзаці другому слова “які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України “Про державну службу”,” замінити словами і цифрами “які займають посади державної служби, визначені Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII “Про державну службу”, а також працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України”;

у частині третій цифри “2017” замінити цифрами “2018”;

3)  частину третю статті 67 викласти в такій редакції:

“Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 740 гривень. ”.

9. У Законі України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 15, ст. 190 із наступними змінами):

1) у  частині другій статті 16:

пункти 1 і 2 після слова “військовослужбовця” доповнити словами “(крім військовослужбовця строкової служби)”;

пункт 3 після слів “загибелі (смерті)” доповнити словами “військовослужбовця строкової військової служби,”;

пункти 4 і 5 після слова “військовослужбовцю ”доповнити словами “(крім військовослужбовців строкової служби)”;

пункт 6 викласти в такій редакції:

“6) встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов’язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов’язаному або резервісту при виконанні обов’язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві;”;

 2) у статті 16² слова “встановленого законом для працездатних  осіб“ замінити словами і цифрою “встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року”;

3) пункт 4 статті 16³ доповнити абзацом такого змісту:

“У разі зміни групи інвалідності, її причини або відсотка втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності, виплата одноразової грошової допомоги у зв’язку зі змінами, що відбулися, не здійснюється.”.

10. У Законі України “Про військовий обов’язок і військову службу” (Відомості Верховної Ради України, 1992 р. № 27, ст. 385; 2010р., № 12, ст.117; 2014 р., №29, ст.942; 2015 р., № 47, ст.436 ):

1) у частині першій статті 21 слова “мінімальних заробітних плат” замінити словами “прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня календарного року”;

2) у статті 29 :

в абзаці першому частини дванадцятої слова “мінімальних заробітних плат на місяць” замінити словами “прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня календарного року ”;

у частині п’ятнадцятій слова “мінімальної заробітної плати” замінити словами “ прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року ”.

11. У Законі України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 29, ст. 399 із наступними змінами):

1)             у частині сьомій статті 43 слова і цифри “у період з 1 січня
2016 року по 31 грудня 2016 року” замінити словами і цифрами “по 31 грудня 2017 року ”;

2)             у статті 54:

частину першу викласти в такій редакції:

“Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи, учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та осіб, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист”), які займають посади державної служби, визначені Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII “Про державну службу”, а також працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України, передбачених законами України “Про прокуратуру”, “Про судоустрій і статус суддів”,  призначені пенсії  не виплачуються.”;

у частині другій цифри “2017” замінити цифрами “2018” ;

      

4)  частину четверту статті 63 викласти у такій редакції:

“Усі призначені за цим Законом  пенсії підлягають перерахунку у зв’язку  з підвищенням  грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом на умовах , у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом  Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.”.

12. У підпункті п) пункту 6 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 “ Про державне мито” (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 13, ст. 113 із наступними змінами) слова  “мінімальної заробітної плати, встановленої” замінити словами “прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого”.

13. У статті 37 Закону України “Про державну службу” (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490; 2012 р., № 12—13, ст. 82; 2013 р., № 14, ст. 89; 2014 р., № 11, ст. 132, № 20—21, ст. 710, ст. 745; 2015 р., № 6, ст. 40, № 22, ст. 145; 2016 р., № 5, ст. 50):

1)             у частині четвертій:

в абзаці першому слова і цифри “у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року” замінити словами і цифрами “по 31 грудня 2017 року”;

абзац другий викласти в такій редакції:

“особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи, учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та осіб, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист”), які займають посади державної служби, визначені Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII “Про державну службу”, а також працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України, передбачених Законами України “Про прокуратуру”, “Про судоустрій і статус суддів”, пенсії / щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються;”;

2)             у частині п’ятій цифри “2017” замінити цифрами “2018”;

3)             у частині сьомій слова і цифри “у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року” замінити словами і цифрами “по 31 грудня 2017 року”.

14. У частині другій статті 18 Закону України “Про судову експертизу” (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 28, ст. 232; 2005 р., № 1, ст. 14; 2015 р., № 22, ст. 145; 2016 р., № 5, ст. 50) слова і цифри “у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року”  замінити словами і цифрами “по 31 грудня 2017 року”;  слова  “пенсії, призначені відповідно до законодавства України, не виплачуються”  замінити словами і цифрами “пенсії, призначені відповідно до законодавства України,  розмір яких перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.”.

15.  У Законі України “Про оплату праці” (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 17, ст. 121 із наступними змінами):

1) у статті 3:

частини першу та другу викласти в такій редакції:

“Мінімальна заробітна плата – це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.

Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірі.”;

частину третю після слів “найманих працівників” доповнити словами   “ , за будь-якою системою оплати праці”;

2) доповнити статтею 3¹ такого змісту:

“Стаття 3¹. Гарантії забезпечення мінімальної заробітної плати

Розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати.

При обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.

Якщо нарахована заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою від законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати, власник або уповноважений ним орган проводить доплату до її рівня, яка виплачується щомісячно одночасно з виплатою заробітної плати.

Коли розмір заробітної плати у зв’язку з періодичністю виплати її складових є нижчим за розмір мінімальної заробітної плати, проводиться доплата до її рівня.

У разі укладення трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу, а також при невиконанні працівником у повному обсязі місячної / годинної норми праці мінімальна заробітна плата виплачується пропорційно виконаній нормі праці.

Мінімальна заробітна плата в погодинному розмірі застосовується на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та у фізичних осіб, які використовують найману працю, у разі застосування погодинної оплати праці.”;

3) статтю 6 викласти в такій редакції:

“Стаття 6. Системи оплати праці

Системами оплати праці є тарифна та інші системи, які формуються на оцінках складності виконуваних робіт і кваліфікації працівників.

Тарифна система оплати праці включає: тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і професійні стандарти (кваліфікаційні  характеристики ).

Тарифна система оплати праці використовується при розподілі робіт залежно від їхньої складності, а працівників – залежно від кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати.

Тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі тарифної ставки робітника першого розряду та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

Схема посадових окладів (тарифних ставок) працівників установ, закладів та організацій, що фінансуються з бюджету, формується на основі:

мінімального розміру посадового окладу (тарифної ставки),  встановленого Кабінетом Міністрів України;

міжпосадових (міжкваліфікаційних) співвідношень розмірів посадових окладів (тарифних ставок) і тарифних коефіцієнтів.

Мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому від прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

Віднесення виконуваних робіт до певних тарифних розрядів і присвоєння кваліфікаційних розрядів робітникам провадиться власником або органом, уповноваженим власником, згідно з професійними стандартами (кваліфікаційними характеристиками ) за погодженням із виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником).

Вимоги до кваліфікаційних та спеціальних знань працівників, їхні завдання, обов’язки та спеціалізація визначаються професійними стандартами, або кваліфікаційними характеристиками професій працівників.

Порядок розроблення та затвердження професійних стандартів визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок розроблення та затвердження кваліфікаційних характеристик визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері праці та соціальної політики.

Колективним договором, а якщо договір не укладався – актом роботодавця (виданим після проведення консультацій з виборним органом первинної профспілкової організації / профспілковим представником; у разі відсутності первинної профспілкової організації – з вільно обраними та уповноваженими представниками / представником працівників) можуть встановлюватися інші системи оплати праці.”;

4) частину першу статті 10 викласти в такій редакції: 
“Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України не рідше одного разу на рік у законі про Державний бюджет України з урахуванням вироблених шляхом переговорів пропозицій представників всеукраїнських репрезентативних об’єднань профспілок і всеукраїнських репрезентативних об’єднань організацій роботодавців”;

16. У частині шостій статті 1.1 Положення про помічника-консультанта народного депутата України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 37, ст. 283; 2004 р., № 23, ст. 320; 2015 р., № 22, ст. 145; 2016 р., № 5, ст. 50) слова і цифри “у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року”  замінити словами і цифрами
“по 31 грудня 2017 року”;  слова  “пенсії, призначені відповідно до законодавства України, не виплачуються”  замінити словами і цифрами “пенсії, призначені відповідно до законодавства України,  розмір яких перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.”.

17. У Законі України “Про місцеве самоврядування в Україні” (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 24, ст. 170 із наступними змінами):

1) статтю 17 доповнити частиною другою такого змісту:

“2. Органи місцевого самоврядування при здійснені повноважень у сфері контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення можуть проводити перевірки на підприємствах, в установах та організаціях, що перебувають у комунальній власності відповідної територіальної громади.”;

2) частину третю статті 18 викласти в такій редакції:

“3. Органи місцевого самоврядування з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади можуть виступати з ініціативою щодо перевірок, організовувати їх проведення, а при здійсненні повноважень у сфері контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення  проводити перевірки на підприємствах, в установах та організаціях, що не перебувають у комунальній власності, а також фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.”;

3) статтю 34 доповнити частиною третьою такого змісту:

“3. До відання виконавчих органів міських рад міст обласного значення та об’єднань територіальних громад, крім повноважень, зазначених у пункті “б” частини першої цієї статті, належить:

1) здійснення на відповідних територіях контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у порядку, встановленому законодавством;

2) накладення фінансових санкцій (штрафів) за порушення законодавства про працю та зайнятість населення у порядку, встановленому законодавством.”.

18. Основах законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 23, ст. 121):

1) у статті 13:

 частину другу після слова “тощо” доповнити словами “, крім випадків, встановлених законом”;

 доповнити статтю частиною такого змісту:

“Під час здійснення повноважень з контролю за дотриманням бюджетного законодавства в частині моніторингу виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням Міністерство фінансів України має право отримувати інформацію, зокрема таку, що містить персональні дані.” ;

2) частину восьму статті 15 викласти в такій редакції:

“Робочими органами виконавчої дирекції є її управління, відділення, страхові каси тощо, визначені законами за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування.”.

19. У частині першій статті 64 Закону України “Про Національний банк України” (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 29, ст. 238 із наступними змінами) слова і цифри “у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року”  замінити словами і цифрами “по 31 грудня
2017 року”;  слова  “пенсії, призначені відповідно до законодавства України, не виплачуються”  замінити словами і цифрами “пенсії, призначені відповідно до законодавства України,  розмір яких перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.”.

20. В абзаці четвертому частини першої статті 5 Закону України “Про психіатричну допомогу” (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 19, ст. 143; 2013 р., № 15, ст. 106) слова “мінімальна заробітна плата” замінити словами  “прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць”.

 21. У статті 9 Закону України “Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні” (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 27, ст. 211; 2005 р., № 4, ст. 99; 2015 р., № 6, ст. 40):

1) частину першу викласти в такій редакції:

“Держава, враховуючи вартість прожиткового мінімуму та виходячи з реальних можливостей бюджету, підвищує розміри допомоги сім’ям на неповнолітніх дітей та інших видів матеріального забезпечення молоді, яка отримує професійно-технічну, вищу освіту у відповідних навчальних закладах.”;

2) частини третю і четверту виключити.

22. Четверте речення частини сьомої статті 21 Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування” (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 33, ст. 175; 2015 р., № 22, ст. 145; 2016 р., № 5, ст. 50) викласти в такій редакції:

“Тимчасово, у період по 31 грудня 2017 року, посадовим особам місцевого самоврядування (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, та осіб, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист”), у період служби в органах місцевого самоврядування, пенсії призначені відповідно до законодавства України, розмір яких перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.”.

23. У частині дванадцятій статті 20 Закону України “Про статус народного депутата України” (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 42, ст. 212 із наступними змінами):

1) в абзаці сьомому слова і цифри “у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року” замінити словами і цифрами “по 31 грудня 2017 року”; 

2) в абзаці восьмому слова “які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України “Про державну службу”,” замінити словами і цифрами “які займають посади державної служби, визначені Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII “Про державну службу”, а також працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України”;

3) в абзаці десятому:

цифри “2017” замінити цифрами “2018”;

після слів “законами України” доповнити словами “Про державну службу”,”;

4) в абзаці дванадцятому слова і цифри “у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року” замінити словами і цифрами “по 31 грудня 2017 року”.

24. У другому реченні частини першої статті 29 Закону України “Про дипломатичну службу” (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 5, ст. 29; 2015 р., № 22, ст. 145; 2016 р., № 5, ст. 50) слова і цифри “у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року” замінити словами і цифрами “по 31 грудня 2017 року”.

25. У Законі України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань” (Відомості Верховної Ради України, 2003, № 31-32, ст.263; 2016 р., № 2, ст. 17):

1) у частині сьомій статті 11

після слів “з Єдиного державного реєстру” доповнити словами “, крім випадків, передбачених цим Законом”;

доповнити частину абзацом такого змісту:

“Міністерство фінансів України під час здійснення повноважень з контролю за дотриманням бюджетного законодавства в частині моніторингу достовірності інформації, поданої фізичними особами для нарахування та своєчасного і в повному обсязі отримання соціальних виплат, пільг, субсидій, пенсій, заробітних плат, інших виплат, що здійснюються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів Пенсійного фонду України, фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, безоплатно отримує відомості з Єдиного державного реєстру в електронному вигляді у форматі бази даних, витягу та/або в іншій формі на підставі договорів, укладених з технічним адміністратором.”;

2) у статті 36:

у частинах першій, четвертій  слова “мінімальних заробітних плат” замінити словами “прожиткових мінімумів для працездатних осіб”;   слова “мінімальної заробітної плати” словами “прожиткового мінімуму для працездатних осіб”;

частину п’яту  викласти в такій редакції:

 “Адміністративний збір та плата за надання відомостей з Єдиного державного реєстру справляються у відповідному розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб у місячному розмірі, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому подаються відповідні документи для проведення реєстраційної дії або запит про надання відомостей з Єдиного державного реєстру, та округлюються до найближчих 10 гривень.”.

26. У Законі України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 49—51, ст. 376 із наступними змінами):

1) у статті 22:

частину другу викласти в такій редакції:

“2. Відомості, що містяться в системі персоніфікованого обліку, використовуються:

1) виконавчими органами Пенсійного фонду для:

підтвердження участі застрахованої особи в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;

обчислення страхових внесків;

визначення права застрахованої особи або членів її сім'ї на отримання пенсійних виплат згідно із цим Законом;

визначення розміру, перерахунку та індексації пенсійних виплат, передбачених цим Законом;

надання застрахованій особі на її вимогу або у випадках, передбачених цим Законом та Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”;

надання страховим організаціям, які здійснюють страхування довічних пенсій;

надання аудитору, який відповідно до цього Закону здійснює аудит Накопичувального фонду;

обміну інформацією з Централізованим банком даних з проблем інвалідності;

2) органами  соціального захисту населення для призначення всіх видів державної соціальної допомоги та субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива. ”;

частину третю викласти в такій редакції:

“3. Надання органами Пенсійного фонду відомостей, що містяться в системі персоніфікованого обліку, іншим юридичним і фізичним особам, крім органів соціального захисту населення, фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та перелічених у частині другій цієї статті, допускається лише за рішенням суду та у випадках, передбачених законом.”;

2) у частині третій статті 27 слова і цифри “у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року” замінити словами і цифрами “по 31 грудня 2017 року”;

3) в абзаці четвертому статті 40 слова “за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики” замінити словами “показник якої визначається у  порядку, встановленому Кабінетом Міністрів”;

4) у статті 42:

назву статті викласти в такій редакції:

“Індексація та перерахунок пенсій”;

частину другу викласти в такій редакції:

“2. Крім індексації пенсії, передбаченої частиною першою цієї статті, щороку здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески на коефіцієнт, який відповідає не менш як 20 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, порівняно з попереднім роком.

Розмір та порядок такого підвищення пенсії визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України.”;

5)             у частині першій статті 47:

абзац перший викласти у такій редакції:

“1. Пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи  банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.”;

в абзаці другому слова і цифри “у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року” замінити словами і цифрами “по 31 грудня 2017 року”;

в абзаці третьому слова “які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України “Про державну службу”,” замінити словами і цифрами “які займають посади державної служби, визначені Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII “Про державну службу”, а також працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України”;

в абзаці шостому цифри “2017” замінити цифрами “2018”.

27. У Законі України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” (Відомості Верховної Ради України, 2004, № 51, ст.553; 2016 р., № 1, ст. 9):

1) у частині третій статті 32

друге речення після слів “визначається Кабінетом Міністрів України” доповнити словами “, крім випадків, передбачених цим Законом”;

доповнити частину абзацом такого змісту:

“Міністерство фінансів України під час здійснення повноважень з контролю за дотриманням бюджетного законодавства в частині моніторингу достовірності інформації, поданої фізичними особами для нарахування та своєчасного і в повному обсязі отримання соціальних виплат, пільг, субсидій, пенсій, заробітних плат, інших виплат, що здійснюються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів Пенсійного фонду України, фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, безоплатно отримує відомості з Державного реєстру прав в електронному вигляді у форматі бази даних, витягу та/або в іншій формі на підставі договорів, укладених з технічним адміністратором.”;

2) у статті 34:

 слова “мінімальна заробітна плата” у всіх відмінках замінити словами “прожитковий мінімум для працездатних осіб” у відповідних відмінках;

 абзац перший частини сьомої викласти в такій редакції: “Адміністративний збір справляється у відповідному розрахунку від прожиткового мінімуму для працездатних осіб у місячному розмірі, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому подаються відповідні документи для проведення державної реєстрації прав, та округлюється до найближчих десяти гривень.”.

28. Частини четверту і п’яту статті 8 Закону України “Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування” (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 6, ст. 147; 2006 р., № 49, ст. 484; 2013 р., № 8, ст. 69; 2014 р., № 6—7, ст. 80) викласти в такій редакції:

“Особам із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які навчаються, крім повного державного забезпечення виплачується соціальна  стипендія в порядку та розмірі, встановлених Кабінетом Міністрів України, а також виплачується 100 відсотків заробітної плати, яка нарахована в період виробничого навчання та виробничої практики.

Особам із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які навчаються, до завершення навчання виплачується щорічна допомога для придбання навчальної літератури в розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України. Виплата зазначеної допомоги здійснюється протягом 30 днів після початку навчального року за рахунок коштів, що передбачаються для навчальних закладів у відповідних бюджетах.”.

29. Частину п’яту статті 23 Закону України “Про Державну кримінально-виконавчу службу України” (Відомості Верховної Ради України, 2005 p., № 30, ст. 409) викласти у такій редакції:

“5. На осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України “Про Національну поліцію”, а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально - виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.”.

30. У Законі України “Про підвищення престижності шахтарської праці” (Відомості Верховної Ради України, 2008 р., № 42—43, ст. 293; 2009 р., № 51, ст. 758; 2013 р., № 30, ст. 341; 2014 р., № 2—3, ст. 41):

1) у статті 3 слова “мінімальної заробітної плати” замінити словами “прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року ”

2) частину першу статті 5 викласти в такій редакції:

“Шахтарі, які мають стаж підземної роботи не менш як три роки, а також протягом трьох років після здобуття загальної середньої освіти особи, батьки яких є шахтарями та які мають стаж підземної роботи не менш як 15 років або які загинули внаслідок нещасного випадку на виробництві чи стали інвалідами I або II групи, зараховуються поза конкурсом за особистим вибором спеціальності до державних і комунальних вищих та професійно-технічних навчальних закладів України для навчання за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів з наданням місць у гуртожитках на час навчання та виплатою за рахунок бюджетних коштів  соціальної стипендії в порядку та розмірі, встановлених Кабінетом Міністрів України.”.

31. Друге речення частини першої статті 16 Закону України “Про захист персональних даних” (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., № 34, ст. 481; 2014 р., № 22, ст. 816) після слів “Про доступ до публічної інформації” доповнити словами “, крім даних, які отримує Міністерство фінансів України від інших органів під час здійснення повноважень з контролю за дотриманням бюджетного законодавства в частині моніторингу пенсій, допомог, пільг, субсидій, інших соціальних виплат”.

32. Статтю 11 Закону України “Про державну реєстрацію актів цивільного стану” (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., № 38, ст. 509; 2014 р., № 5, ст. 62) доповнити частиною шостою такого змісту:

“6. Відомості про фізичних осіб, що містяться у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян, можуть бути використані Міністерством фінансів України під час здійснення повноважень з контролю за дотриманням бюджетного законодавства в частині моніторингу достовірності інформації, поданої фізичними особами для нарахування та своєчасного і в повному обсязі отримання соціальних виплат, пільг, субсидій, пенсій, заробітних плат, інших виплат, що здійснюються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів Пенсійного фонду України, фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.”.

33. У Законі України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 2—3, ст. 11 із наступними змінами):

1) у першому реченні частини четвертої статті 4 слова “які обрали спрощену систему оподаткування,” виключити;

2) абзац четвертий частини четвертої статті 5 виключити;

3) у частині першій статті 7:

 у пункті 2:

в абзаці першому слова “за місяць, у якому отримано дохід (прибуток)” замінити словами “на місяць”;

у першому реченні абзацу другого слова “має право самостійно” замінити словом “зобов’язаний”;

пункт 3 викласти в такій редакції:

“3) для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, – на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Для платників, віднесених до першої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 1 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, ця сума може бути не менше 0,5 мінімального страхового внеску з зарахуванням відповідних періодів здійснення підприємницької діяльності до страхового стажу, який обчислюється відповідно до статті 24 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, пропорційно сплаченому єдиному внеску.” ;

4) у статті 9:

в абзаці другому частини п’ятої слова “абзацах четвертому і” замінити словом “абзаці”;

частину дев’яту виключити;

5) у статті 10:

вабзаці першому частини дев’ятої слова “(крім загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності)” виключити;

6)  статтю 13¹ доповнити  пунктом 5¹ у такій редакції:

“5¹) у разі виявлення за результатами аналізу даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру недостовірних відомостей про застрахованих осіб вимагати від платників єдиного внеску інформацію щодо цих відомостей та усунення порушень;”;

7) у статті 17:

частину першу після слів “та рідкого пічного побутового палива” доповнити словами “,виявлення фактів використання праці неоформлених працівників та порушень законодавства про працю”;

частину четверту доповнити абзацом такого змісту:

“Обмін інформацією щодо відомостей, які містять ознаки використання праці неоформлених працівників та порушень законодавства про працю здійснюється з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику,  у порядку затвердженому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.”;

частину п’яту викласти у такій редакції:

“5. Інформація з реєстру страхувальників Державного реєстру надається на запит платників єдиного внеску та/або застрахованих осіб у порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Інформація з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру надається на запит платників єдиного внеску та/або застрахованих осіб або уповноважених ними третіх осіб у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.”.

34. Статтю 26 Закону України “Про Державний реєстр виборців” (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 5, ст. 34; 2014 р., № 26, ст. 892; 2016 р., № 3, ст. 30) доповнити частиною сьомою такого змісту:

“7. Під час здійснення повноважень з контролю за дотриманням бюджетного законодавства в частині моніторингу достовірності інформації, поданої фізичними особами для нарахування та своєчасного і в повному обсязі отримання соціальних виплат, пільг, субсидій, пенсій, заробітних плат, інших виплат, що здійснюються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів Пенсійного фонду України, фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, Міністерство фінансів України має право отримувати з Реєстру інформацію про виборців, зокрема таку, що містить персональні дані.”.

35. Частину другу статті 11 Закону України “Про інформацію” (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 32, ст. 313) доповнити абзацом такого змісту:

“Міністерство фінансів України під час здійснення повноважень з контролю за дотриманням бюджетного законодавства в частині моніторингу пенсій, допомог, пільг, субсидій, інших соціальних виплат не потребує згоди фізичних осіб на отримання та обробку персональних даних.”.

36. У статті 38 Закону України Про Державний земельний кадастр (Відомості Верховної Ради України, 2012, № 8, ст.61):

1) у частині третій  слова “мінімальної заробітної плати” замінити словами “прожиткового мінімуму для працездатних осіб”;

 2) абзац шістнадцятий частини третьої  викласти в такій редакції “Адміністративний збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб у місячному розмірі, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому надається відповідна адміністративна послуга.”.

37. У другому реченні частини першої статті 2 розділу І Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 12—13, ст. 82; 2016 р., № 5, ст. 50) слова і цифри “у період з 1 січня
2016 року по 31 грудня 2016 року” замінити словами і цифрами “по 31 грудня 2017 року”.

38. У Законі України “Про судовий збір” (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 14, ст. 87 із наступними змінами):

1) у статті 4:

частину першу викласти в такій редакції:

“1. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.”;

у частині другій слова “мінімальної заробітної плати” замінити словами “прожиткового мінімуму для працездатних осіб”;

2) частину першу статті 5 доповнити пунктами 18—20 такого змісту:

“18) Пенсійний фонд України та його органи, органи Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та Фонду соціального страхування України;

19) орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчі органи міських рад на які покладено завдання щодо вирішення питань соціального захисту населення;

20) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, структурні підрозділи  виконавчих органів міських рад міст обласного значення та об’єднаних територіальних громад, на які покладені функції зі здійснення контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення”.

39. У Законі України “Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах” (Відомості Верховної Ради України, 2012, №  29, ст.  343):

1) у статті 1 слова “встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі” замінити словами “прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року”;

2) у частині першій статті 2 слова “встановленої законом мінімальної заробітної плати в місячному розмірі” замінити словами “прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року”.

40. У Законі України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус” (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 51, ст. 716 із наступними змінами):

1) статтю 11 після частини другої доповнити новою частиною такого змісту:

“3. Інформація, відомості або інші персональні дані про особу, що містяться в Реєстрі, можуть бути використані Міністерством фінансів України під час здійснення повноважень з контролю за дотриманням бюджетного законодавства в частині моніторингу достовірності інформації, поданої фізичними особами для нарахування та своєчасного і в повному обсязі отримання соціальних виплат, пільг, субсидій, пенсій, заробітних плат, інших виплат, що здійснюються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів Пенсійного фонду України, фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.”.

У зв’язку з цим частини третю і четверту вважати відповідно частинами четвертою і п’ятою;

2) у статті 20:

 у частині другій слова “мінімальної заробітної плати” замінити словами “розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року”;

 у абзаці першому частини третьої слова “мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленому законом” замінити словами “розміру прожиткового  мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року”.

41. У другому реченні частини першої статті 57 Закону України “Про Кабінет Міністрів України” (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 13, ст. 222; 2015 р., № 22, ст. 145; 2016 р., № 4, ст. 43, № 5,
ст. 50) слова і цифри “у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року” замінити словами і цифрами “по 31 грудня 2017 року”.

42. Розділ ІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” (Відомості Верховної Ради,
2014 р., № 26, ст.892) доповнити пунктом 3¹ у такій редакції:

“31. Особливості припинення юридичних осіб, що знаходяться на тимчасово окупованій території, визначаються Кабінетом Міністрів України та діють до повного відновлення конституційного ладу України на тимчасово окупованій території.”.

43. У Законі України “Про вищу освіту” (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 37—38, ст. 2004):

1) у статті 62:

частину другу після слів “право на отримання” доповнити словами “академічних та соціальних”;

частину четверту викласти в такій редакції:

“4. Соціальні стипендії надаються студентам (курсантам) вищого навчального закладу у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Студенти (курсанти) вищого навчального закладу з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також студенти (курсанти) вищого навчального закладу, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишились без батьків, мають гарантоване право на виплату соціальної стипендії, у тому числі у разі отримання академічної стипендії.

Академічні стипендії надаються особам, які досягли значних успіхів у навчанні та/або науковій діяльності згідно з критеріями, встановленими Кабінетом Міністрів України. Частка студентів (курсантів), які мають право на отримання академічних стипендій, встановлюється вченою радою вищого навчального закладу у межах визначеного Кабінетом Міністрів України загального відсотка студентів (курсантів), які мають право на отримання академічних стипендій, та стипендіального фонду.

Студентам (курсантам) вищих навчальних закладів, які мають право на отримання соціальної стипендії і набувають право на отримання академічної, надається один вид стипендії за їх вибором.”;

частину шосту викласти в такій редакції:

“6. Для студентів (курсантів), які навчаються за гостродефіцитними спеціальностями (спеціалізаціями) (в галузях знань “Освіта”, “Математичні, природничі та технічні науки”), може встановлюватися підвищений розмір академічної стипендії.”;

частини сьому і восьму виключити;

2) у розділі XV “Прикінцеві та перехідні положення”:

підпункт 6 пункту 2 викласти в такій редакції:

“6) вищі навчальні заклади I рівня акредитації, які до 1 серпня 2017 року не отримали ліцензію на підготовку освітнього ступеня бакалавра, будуть віднесені до системи професійно-технічної освіти;”;

підпункт 2 пункту 5 виключити.

44. Статтю 4 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” (Відомості Верховної Ради,
2014 р., № 44, ст.2040; 2016 р., № 45, ст.1637) доповнити  частиною такого змісту:

“Особливості припинення юридичних осіб, що знаходяться на території проведення антитерористичної операції, визначаються Кабінетом Міністрів України та діють до моменту її завершення.”.

45. У Законі України “Про Національне антикорупційне бюро України” (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 47, ст. 2051;
2015 р., № 17, ст. 118):

1) у пункті 8 частини першої статті 13 цифри і слова “50 мінімальних заробітних плат” замінити цифрами і словами “50  прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня календарного року ”;

2) у частині четвертій статті 23 слова “мінімальної заробітної плати, установленої законом про Державний бюджет України на відповідний рік” замінити словами “розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року ”.

46. У Законі України  “Про запобігання корупції” (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 49, ст. 2056):

1) абзац другий частини другої статті 16 викласти в такій редакції:

“Посадовий оклад члена Національного агентства складає 19,5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб,  розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Посадовий оклад Голови Національного агентства встановлюється пропорційно до посадового окладу члена Національного агентства з коефіцієнтом 1,3. Посадовий оклад службовця апарату Національного агентства встановлюється на рівні відповідних категорій посад Секретаріату Кабінету Міністрів України.”;

2) у частині другій статті 23 слова “одну мінімальну заробітну плату, встановлену” замінити словами “один прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений”;

3) у пункті 3, абзаці другому пункту 7, у пункті 8, абзаці першому пункту 9, абзаці другому пункту 10 частини першої статті 46 слова “мінімальних заробітних плат, встановлених на” замінити словами “прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на” ;

4) у частині другій статті 52 слова “мінімальних заробітних плат, встановлених на” замінити словами “прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на”.

47. У Законі України “Про прокуратуру” (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 2—3, ст. 12, № 22, ст. 145; 2016 р., № 5, ст. 50):

 1) частину третю статті 81 викласти в такій редакції:

“3. Посадовий оклад прокурора місцевої прокуратури з 1 січня 2017 року встановлюється у розмірі 12 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;”;

2) у частині п’ятнадцятій статті 86:

в абзаці першому слова і цифри “у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року” замінити словами і цифрами “по 31 грудня 2017 року”;

в абзаці другому слова “законами України “Про державну службу”,” замінити словами і цифрами “які займають посади державної служби, визначені Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII “Про державну службу”, а також працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України”;

в абзаці четвертому цифри “2017” замінити цифрами “2018”;

в абзаці шостому слова і цифри “у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року” замінити словами і цифрами “по 31 грудня 2017 року”;

48. У Законі України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” (Відомості Верховної Ради, 2015, № 11, ст.75 із наступними змінами ):

1) у статті 6:

у частині третій слова “проголосувало більше половини членів правління від кожної сторони”, замінити словами “проголосувала більшість присутніх на засіданні членів правління”;

частину п’яту викласти у такій редакції:

“5. Правління правомочне приймати рішення за наявності на засіданні більшості складу від кожної представницької сторони. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість присутніх на засіданні членів правління. У разі рівного розподілу голосів голос голови правління є вирішальним.

Якщо правління Фонду не може розпочати свою роботу у зв’язку з неявкою на засідання більшості складу від однієї із представницьких сторін, засідання правління переноситься на визначений присутніми членами правління строк.

У цей період  представницькі сторони проводять консультації.

У разі повторної неявки більшості складу від однієї із представницьких сторін, правління правомочне приймати рішення за наявності на його засіданні більшості складу правління, рішення  приймається в установленому порядку.

Такі рішення набувають чинності після погодження центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.”;

2) у частині першій статті 7:

пункт 5 викласти у такій редакції:

“5) подає пропозиції щодо пропорцій розподілу частки єдиного внеску за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку та у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності;”;

пункт 17 викласти у такій редакції:

“17) приймає рішення про створення та реорганізацію робочих органів виконавчої дирекції Фонду та їх відділень відповідно до затвердженої правлінням структури органів Фонду”;

доповнити пунктом 18 :

“18) здійснює інші функції, передбачені статутом Фонду та цим Законом.”;

3) у статті 8:

доповнити частину другу після абзацу першого новим абзацом такого змісту:

“З метою заміщення вакантних посад директора виконавчої дирекції та її заступників правління Фонду може запроваджувати та визначати порядок проведення конкурсу на заміщення цих вакансій.

У зв’язку з цим абзац другий вважати  абзацом третім;

частини третю та четверту викласти у такій редакції:

“3. Робочими органами виконавчої дирекції Фонду є її управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що створюються за рішенням правління Фонду на підставі затвердженої ним структури органів Фонду. Управління виконавчої дирекції Фонду є юридичними особами, мають самостійні кошториси, печатки із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, та мають відділення в районах і містах обласного значення. Відділення управлінь виконавчої дирекції Фонду є відокремленими підрозділами робочих органів виконавчої дирекції Фонду, що створюються за рішенням правління Фонду без статусу юридичної особи.

Робочі органи виконавчої дирекції Фонду та їх відділення провадять свою діяльність від імені виконавчої дирекції Фонду в межах та в порядку, визначених цим Законом, статутом Фонду, типовим положенням про робочі органи виконавчої дирекції Фонду та їх відділення, що затверджується правлінням Фонду, та положенням, затвердженим директором виконавчої дирекції Фонду.

4. Керівників управлінь виконавчої дирекції Фонду призначає директор виконавчої дирекції Фонду за погодженням з правлінням Фонду.

Керівники відділень управлінь виконавчої дирекції Фонду призначаються керівниками управлінь виконавчої дирекції Фонду за погодженням з директором виконавчої дирекції Фонду.

Керівники управлінь виконавчої дирекції Фонду та їх відділень виконують свої повноваження на умовах контракту”;

4) частину другу статті 37 викласти у такій редакції:

“2. Перерахування сум щомісячних страхових виплат провадиться також у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати. Таке перерахування провадиться з 1 березня наступного року відповідно до коефіцієнту, затвердженого Кабінетом Міністрів України на підставі даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики.

Визначена раніше сума щомісячної страхової виплати зменшенню не підлягає.”;

5) у розділі VII “Прикінцеві та перехідні положення”:

пункт 4 викласти у такій редакції:

“4. Утворити Фонд соціального страхування України реорганізувавши шляхом злиття Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Припинити виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності шляхом приєднання до Фонду соціального страхування України. Рішення щодо припинення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності привести у відповідність до цього Закону протягом 30 днів від дати набуття чинності Законом України “Про внесення змін до деяких законів України”.

Протягом 30 днів від дати набрання чинності Законом України “Про внесення змін до деяких законів України”, створити робочі органи виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України та їх відділення згідно структури, затвердженої правлінням цього Фонду і здійснити заходи з їх державної реєстрації в установленому законодавством порядку.

Припинити управління та відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та виконавчі дирекції відділень цього Фонду, що є юридичними особами, шляхом приєднання до робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України. Порядок, черговість та інші питання, пов’язані з таким приєднанням, визначаються відповідними рішеннями правління Фонду соціального страхування України. Раніше прийняті рішення щодо припинення робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та його відділень привести у відповідність до цього Закону протягом 15 днів з дати державної реєстрації робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України.

Припинити всі відокремлені підрозділи Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та/або їх робочих органів та відділень протягом 30 днів від дати набуття чинності Законом України “Про внесення змін до деяких законів України  щодо окремих питань реорганізації фондів соціального страхування та їх державної реєстрації”, забезпечивши повне правонаступництво таких відокремлених підрозділів юридичними особами, які їх створили, а за їх відсутності – Фондом соціального страхування України, у тому числі щодо всіх прав, обов’язків та майна.

Припинення управлінь та відділень виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, відділень Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та виконавчих дирекцій відділень цього Фонду, а також їх відокремлених підрозділів, що знаходяться на тимчасово окупованій території та території проведення анти терористичної операції, здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України після прийняття ним відповідного рішення”;

пункт 6 доповнити пункт новими частинами другою – п’ятою у такій редакції:

“Надати право виконавчій дирекції Фонду соціального страхування України за погодженням з правлінням Фонду соціального страхування України вносити зміни до складу комісій, зазначених в абзацах третьому та четвертому цього пункту;

Надати право правлінню Фонду соціального страхування України приймати рішення про звільнення та призначення директорів виконавчих дирекцій та їх заступників Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Забороняється придбання майна (окрім придбання майна, що забезпечує безперебійну роботу органів фондів) та відчуження майна, матеріальних та нематеріальних активів, що перебувають на балансі Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, управлінь та відділень виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, його відділень, виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, виконавчих дирекцій відділень Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Фонд соціального страхування України, виконавча дирекція Фонду соціального страхування України та її робочі органи розміщуються у приміщеннях Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності згідно з переліком, визначеним правлінням Фонду соціального страхування України”;

доповнити розділ новим пунктом 6¹ у такій редакції:

“6¹. Виконання функцій та завдань, передбачених цим Законом забезпечуються виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування України, її робочими органами після затвердження положення про них, структури та граничної численності працівників, бюджету Фонду, відкриття рахунків в органах казначейства та заповненням не менше
30 відсотків вакансій.”;

пункт 11 виключити.

49. У абзаці першому та другому частини першої статті 14 Закону України  “Про ліцензування видів господарської діяльності” (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 23, ст. 158) слова “розмірі однієї мінімальної заробітної плати” замінити словами “розмірі одного прожиткового мінімуму”, а  слова “розміру  мінімальної заробітної плати” словами “розміру  прожиткового мінімуму для працездатних осіб”.

50. Частину першу статті 24  Закону України  “Про Рахункову палату” (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 36, ст. 360) викласти в такій редакції:

“1. Заробітна плата Голови Рахункової палата становить
30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, заступника Голови Рахункової палата — 27 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, іншого члена Рахункової
палати — 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.”.

51. У Законі України “Про Національну поліцію” (Відомості Верховної Ради України, 2015 p., № 40-41, ст. 379):

1)  статтю 13 доповнити частиною п’ятою такого змісту:

“5. Загальна чисельність поліції, що утримується з Державного бюджету України, до 01 січня 2018 року не може перевищувати 130 тисяч осіб .”;

1) у статті 95:

у частині третій слова “за рахунок коштів поліції.” виключити;

у частині четвертій слово “безоплатне” виключити;

у частині сьомій слово “безоплатне” замінити словом “пільгове”;

2) у частині п’ятій статті 96 слова та цифру “що не перевищує трьох мінімальних заробітних плат, визначених на 1 січня відповідного календарного року” замінити словами “і порядку, що визначаються Кабінетом Міністрів України”;

3) у статті 99 слова “визначеного законом для працездатних осіб на час виплати такої допомоги” замінити словами “ встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року ”, слова “визначеного законом для працездатних осіб” замінити словами “встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року”.

 52. У статті 37 Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 3, ст. 25):

1)  абзац перший частини вісімнадцятої викласти в такій редакції:

“18. Пенсія, призначена особам відповідно до Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” до набрання чинності Законом України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”), які займають посади державної служби, визначені Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII “Про державну службу”, а також працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України “Про прокуратуру”, “Про статус народного депутата України”, “Про судоустрій і статус суддів”, виплачується в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Пенсія, призначена особі після набрання чинності Законом України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” відповідно до Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, які займають посади державної служби, визначені Законом України від 10 грудня
2015 р. № 889-VIII “Про державну службу”, а також працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України “Про прокуратуру”, “Про статус народного депутата України”, “Про судоустрій і статус суддів”,  виплачується в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Тимчасово,
по 31 грудня 2017 року, у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) на інших посадах/роботах (крім випадків, передбачених першим та другим реченнями цієї частини) пенсії, призначені відповідно до цієї статті, розмір яких перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється. Максимальний розмір пенсії
(з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати
10 740 гривень.”;

в абзаці другому частини дев’ятнадцятої слова “та в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України” замінити словами  “відповідно до договорів про добровільну участь, укладених центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, з такими підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними)”.

53. У Законі України  “Про державну службу” (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 4, ст. 43):

1) абзац другий частини третьої статті 51 викласти в такій редакції:

“Мінімальний розмір посадового окладу групи 9 у державних органах, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, міст обласного значення, не може бути менше двох  прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.”;

2) абзаци другий — п’ятий пункту 14 розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення” викласти в такій редакції:

“Мінімальний розмір посадового окладу групи 9 у державних органах, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, міст обласного значення, становить:

з 1 січня 2017 року — 1,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого  на 1 січня календарного року;

з 1 січня 2018 року — 1,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого  на 1 січня календарного  року;

з 1 липня 2018 року — 1,75 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого  на 1 січня календарного року.

54. У частині четвертій статті 20   Закону України  “Про Державне бюро розслідувань” (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 6,
ст. 55) слова “мінімальної заробітної плати, установленої законом про Державний бюджет України на відповідний рік” замінити словами та цифрою “відповідно до розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року”.

55. У Законі України “Про судоустрій та статус суддів” (Відомості Верховної Ради  України, 2016 р., № 31, ст. 545):

1) частину третю статті 135 викласти в такій редакції:

“3. Базовий розмір посадового окладу судді становить:

1) судді місцевого суду — 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду —
50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено  на 1 січня календарного року;

3) судді Верховного Суду — 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.”;

2) у розділі XII “Прикінцеві  та перехідні положення”:

пункт 24 викласти в такій редакції:

“24. Розмір посадового окладу судді, крім зазначеного у пункті 23 цього розділу, становить:

1) з 1 січня 2017 року:

а) для судді місцевого суду — 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду — 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

в) для судді Верховного Суду — 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

2) з 1 січня 2018 року:

а) для судді місцевого суду — 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду —
30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

3) з 1 січня 2019 року:

а) для судді місцевого суду — 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду —
40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

4) з 1 січня 2020 року:

а) для судді місцевого суду — 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду — 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.”;

пункт 25 доповнити абзацами такого змісту:

“Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці
(з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 740 гривень.

Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, особам (крім інвалідів I та
II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”), які працюють на посадах та на умовах, передбачених цим Законом, Законом України “Про прокуратуру” та які займають посади державної служби, визначені Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII “Про державну службу”, призначені
пенсії / щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються. Після звільнення з роботи щомісячне довічне грошове утримання виплачується у повному розмірі.”.

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2017 року.

2. Обмеження щодо виплати пенсії, щомісячного довічного грошового утримання, передбачені цим Законом, не застосовуються протягом особливого періоду до пенсій, щомісячного довічного грошового утримання, що призначені особам, які проходять військову службу або перебувають на посадах у Міністерстві оборони України, Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України, Міністерстві внутрішніх справ України, Апараті Ради національної безпеки і оборони України, Державній спеціальній службі транспорту, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Управлінні державної охорони України, Державній пенітенціарній службі України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, Національній гвардії України, органах військової прокуратури або беруть участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об’єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні цих об’єктів у разі захоплення, відбитті спроб насильницького заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою; до пенсій, щомісячного довічного грошового утримання, що призначені відповідно до законів України “Про прокуратуру”, “Про судоустрій і статус суддів”, на період виконання особами, яким вони призначені, повноважень членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Вищої ради юстиції.

Після завершення особливого періоду виплата пенсій таким особам здійснюється згідно із законодавством.

3. Установити, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини, вона застосовується у розмірі 1600 гривень.

4. Установити, що мінімальна заробітна плата, після набрання чинності цим Законом, не застосовується для розрахунку розміру плати за надання адміністративних послуг, який встановлений  виходячи із розміру мінімальної заробітної плати. 

До внесення змін до законодавчих та нормативно-правових актів  України щодо незастосування мінімальної заробітної плати для розрахунку розміру плати за надання адміністративних послуг, вона застосовується у розмірі 1600 гривень.

 5. Установити, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина у колективних договорах та угодах усіх рівнів.  

Сторонам, які уклали колективні договори і угоди, привести у тримісячний термін їх норми у відповідність до цього Закону згідно із законодавством.

До внесення змін до  колективних договорів і угод усіх рівнів  щодо незастосування мінімальної заробітної плати, як розрахункової величини, вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

 6. Установити, що коефіцієнт перерахунку щомісячних страхових виплат, що здійснюється відповідно до частини другої статті 37 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, в період з 1 березня 2017 року та на наступні періоди встановлюється згідно з темпом зростання середньої номінальної заробітної плати за даними центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики.

7.   З 1 березня 2017 року встановити розмір щомісячної страхової виплати потерпілим, які перебували на обліку у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань до набрання чинності цим Законом, у яких цей розмір менший розміру мінімальної заробітної плати у перерахунку на
100 відсотків втрати працездатності, на рівні розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 грудня 2016 року з урахуванням ступеня втрати працездатності.

8. Установити, що пільги з оплати послуг за користування житлом (квартирна плата, плата за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), комунальних послуг; користування паливом, скрапленим газом, телефоном; послуг із встановлення квартирних телефонів; проїзду усіма видами міського, приміського та міжміського транспорту; бензину (пального), ремонту, технічного обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування; пільгове одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів, виробів медичного призначення за рецептами лікарів, зубопротезування; пільгове забезпечення санаторно-курортним лікуванням з компенсацією вартості проїзду до санаторно-курортного закладу і назад (крім забезпечення санаторно-курортним лікуванням інвалідів із захворюваннями нервової системи (з наслідками травм і захворюваннями хребта та спинного мозку)); пільговий капітальний і поточний ремонт власних жилих будинків і квартир, що передбачені Законами України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, “Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні”, “Про жертви нацистських переслідувань”, “Про охорону дитинства”, “Про соціальний захист дітей війни”, “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист”, “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, “Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні”, та виплати, компенсації і допомоги відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” можуть надаватися у готівковій формі у розмірах та порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України.

9. До приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом вони застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

10.  Кабінету Міністрів України в тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

опрацювати питання щодо підвищення соціальних стандартів у системі пенсійного забезпечення;

підготувати і подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із цим Законом;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити перегляд та приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

11. Обласним державним адміністраціям, органам місцевого самоврядування продовжити роботу із створення опорних загальноосвітніх навчальних закладів шляхом об’єднання малокомплектних шкіл, зміни їх типу та/або ступеня, реорганізації тощо.